| Автор и дата | Объект | Текст комментария |
|---|---|---|
| Даниил Леонов 08.08.2019 в 20:54:34 | Фото | Это мой рабочий локомотив |
| Andrej.S. 04.08.2019 в 18:10:41 | Линия | Отсчёт ординат-в нечётном направлении |
| Andrej.S. 04.08.2019 в 14:10:00 | Линия | Отсчёт ординат-в нечётном направлении |
| Andrej.S. 29.07.2019 в 22:27:32 | Станция | Бывшая станция |
| Andrej.S. 29.07.2019 в 19:09:51 | Станция | 150001, Республика Казахстан, Северо-Казахстанская область, г. Петропавловск, ул. Ахременко, д. 47 |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:49:12 | Станция | 2377-й км - станция Бестужево (бывшая Сивачкан) Бестужевы Александр, Михаил, Николай, Петр - активнейшие декабристы. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:47:26 | Станция | 2707-й км - разъезд имени Олега Апетёнка Рядовой Олег Апетёнок, призванный на службу с Украины, трагически погиб в 1984 году при спасении понтонного моста через амурскую р. Мульмугу во время наводнения. Посмертно награжден орденом Красной Звезды. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:46:50 | Станция | 2834-й км - разъезд имени Мирошниченко Виктор Мирошниченко (1917-1941), во время Великой Отечественной ценой жизни взорвал в тылу гитлеровцев мост близ железнодорожной станции Фаянсовая. Звание Героя Советского Союза присвоено посмертно. Награжден орденами Ленина, Красного Знамени. В районе разъезда Мирошниченко 28 апреля 1984 года было уложено «золотое» звено, соединившее рельсы центрального и восточного участков. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:45:53 | Станция | 3118-й км - разъезд Гвоздевского Федор Гвоздевский (1901-1962), «Почетный железнодорожник СССР». В «Бампроекте» в 1938-1941 годах выполнил огромный объем проектно-изыскательских работ по БАМу и обосновал наиболее выгодное направление трассы, которым руководствовались при сооружении магистрали строители 30-40-х и 70-80-х годов. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:44:31 | Станция | Станция Постышево Павел Постышев, участник революции 1905 года, депутат первого Совета, созданного рабочими Иваново-Вознесенска. Возглавил партизанское движение в Приамурье. Незаконно репрессирован. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:42:08 | Станция | Ветка Комсомольск - Совгавань Разъезд Кузнецовский Арсений Кузнецов (1901-1943), выдающийся изыскатель железных дорог, в 40-х годах работал на строительстве БАМа на самом трудном участке стройки № 500 - Сихотэ-Алиньский перевал. Умер в 1943 году - не выдержало сердце. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:40:05 | Станция | 2593-й км - разъезд имени Клепикова Георгий Клепиков (1923-1944) родился в с. Овсянка Зейского района Амурской области. Окончил Благовещенское военное училище. В Великую Отечественную войну лейтенант Клепиков одним из первых на участке дивизии форсировал р. Вислу. Первым переправился на остров, уничтожил до 70 фашистских солдат и офицеров, но, увы, погиб. Посмертно присвоено звание Героя Советского Союза, награжден орденом Ленина, орденом Александра Невского. Именем Клепикова названы клуб и улица в родном селе, разъезд на БАМе. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:37:08 | Станция | Станция Лунинская (бывшая Хани) Рельсы здесь уложены 8 мая 1982 года, станцию назвали в честь Михаила Лунина, одного из героев Отечественной войны 1812 года. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:35:56 | Станция | Станция Горбачевская (бывшая Куанда) Иван Горбачевский - еще один из декабристов, осужденных на вечную каторгу. Именем Горбачевского названа очень важная станция на бамовской магистрали. Именно здесь в 1984 году уложено «золотое» звено и завершена укладка стального пути на всем протяжении БАМа. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:34:01 | Станция | Западный участок БАМа (Усть-Кут - Тында) Станция Кюхельбекерская (бывшая Янчукан) Вильгельм Кюхельбекер (1797-1846), русский поэт и драматург, один из видных декабристов. После разгрома восстания приговорен к 20 годам каторги и вечному поселению в Сибири. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:24:59 | Станция | Немецкий журналист, разведчик, в начале 30-х годов Зорге приехал в Китай - ему было поручено создать разведывательную группу. Тогда империалисты Америки, Англии, Японии всеми силами старались столкнуть китайских милитаристов с Советским Союзом. Добытые Рихардом Зорге за долгие годы работы в Китае и Японии сведения оказали неоценимую помощь Советскому Союзу. Благодаря информации о ненападении Японии на СССР в ближайшие годы советское командование смогло перебросить с восточных границ страны под Москву ряд дивизий и одержать победу под столицей. Но Зорге был схвачен и казнен в токийской тюрьме «Сугамо» 7 ноября 1944 года. Звание Героя Советского Союза присвоено посмертно. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:22:26 | Станция | 269-й км - разъезд имени Рихарда Зорге (1895-1944) Немецкий журналист, разведчик, в начале 30-х годов Зорге приехал в Китай - ему было поручено создать разведывательную группу. Тогда империалисты Америки, Англии, Японии всеми силами старались столкнуть китайских милитаристов с Советским Союзом. Добытые Рихардом Зорге за долгие годы работы в Китае и Японии сведения оказали неоценимую помощь Советскому Союзу. Благодаря информации о ненападении Японии на СССР в ближайшие годы советское командование смогло перебросить с восточных границ страны под Москву ряд дивизий и одержать победу под столицей. Но Зорге был схвачен и казнен в токийской тюрьме «Сугамо» 7 ноября 1944 года. Звание Героя Советского Союза присвоено посмертно. А благодарные амурчане назвали именем Зорге железнодорожный разъезд. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:21:19 | Станция | 133-й км - станция Беленькая Абрам Беленький (1905-1931), инженер по строительству дорог, начальник изыскательской партии в экспедиции по линии Большой Невер - Алдан - Якутск. Абрам Ефремович заболел и умер на трассе близ п. Нагорного. В 1933 году в его честь на трассе Бамовская - Тында появилась станция Беленькая. Поселок Беленький основан комсомольцами, посланцами Горьковской области в 1974 году на месте бывшего одноименного поселка трассы БАМ - Тында, существовавшего в 1937-1941 годах. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:16:44 | Станция | Железнодорожная ветка БАМ - Тында - Беркакит 82-ой км - станция Аносовская Николай Аносов (1834-1890), горный инженер, первооткрыватель россыпей и основоположник золотого промысла в Приамурье. Участвовал в первом «амурском сплаве» и составил геологический очерк берегов р. Амур. Открыл первые в Приамурье промышленные россыпи золота по рекам Купури, Мадалану. В последующие годы руководил работой поисковых партий в бассейнах рек Зея, Бурея, Селемджа. Имя Аносова носит село в Шимановском районе на берегу р. Ульмин вблизи Амура. Село основано в 1857 году, после наводнения 1872 года перенесено на новое место. Также существует поселок Аносовский - в 89 км к юго-юго-западу от Тынды, и одноименная станция на железнодорожной ветке БАМ - Тында - появилась в мае 1975 года. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 23:14:04 | Станция | 2628-й км - разъезд имени генерала Милько Генерал-майор Анатолий Милько, командир корпуса в Тынде, трагически погиб на стройке. В Тынде его именем названа улица. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:53:58 | Станция | Імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941—1944 роках — Бóбринська[1], у 1936—1938 роках — Імені Пóстишева, у 1938—1940роках — Імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:49:22 | Станция | Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) — 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:45:43 | Станция | П'яскорський Микола Станіславович (1942, Городище, Хмельницька область — 11 грудня 1963, Алжир) — єфрейтор, сапер; «воїн-інтернаціоналіст», кавалер ордену Червоного Прапора. П'яскорський Микола Станіславовичрос. Николай Станиславович ПяскорскийНародження1942 Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР - Смерть11 грудня 1963 Алжир, Алжир Загинув при розмінуванні території Алжиру. За час служби в Алжирі М. П'яскорський виявив і знешкодив понад 10 тис. мін, зокрема понад 300 вкрай небезпечних вистрибуючих осколочних мін. Похований на кладовищі в с. Городище. Нагороджений орденом Красного Знамени (посмертно). Чергова міна відірвала Миколі голову. Тіло намагався витягнути з поля зранений осколками Виктор Толузаров, що йшов 10 метрів за ним. Вперше було прийнято рішення Міністром оборони відправити останки загиблого солдата на Батьківщину. Багатотисячна процесія місцевих мешканців м. Аннаби (за 90 км від м. Ля Калль) супроводила гроб до теплоходу «Академік Микола Бурденко», специально поданого в порт. Вшанування пам'яті: На пам'ять про Миколу назвали платформу Імені П'яскорського, де зупиняється дизель-поїзд Шепетівка-Хмельницький. Іменем П'яскорського названі вулиці в Шепетівці, Хмельницькому та низці сіл. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:41:31 | Станция | Олег Митрофанович Крючков (нар. 10 березня 1941, Нарва, Естонська РСР, СРСР — † 27 січня 2011, Київ, Україна) — український залізничник. Олег Митрофанович Крючков Начальник Донецької залізниці Час на посаді:30 липня 1998 — 18 квітня 2000ПопередникГенрік ГладковськийНаступникОлександр Момот Начальник Одеської залізниці Час на посаді:7 жовтня 1997 — 30 липня 1998ПопередникМихайло Гур'євНаступникІлля Левицький Начальник Південної залізниці Час на посаді:31 травня 1995 — 7 жовтня 1997ПопередникОлександр ПучкоНаступникВасиль НесвітНародився10 березня 1941 Нарва, Естонська РСР, СРСРПомер27 січня 2011(69 років) Київ, УкраїнаГромадянство СРСР Нагороди: Зміст Біографія: Народився 10 березня 1941 року. Дитинство і юність провів у Куп'янську. Трудову діяльність на залізниці почав черговим по станції Штерівці Донецької залізниці. Працював головним інженером, начальником станцій Щотового, Дебальцевого, заступником начальника відділу руху Дебальцевського відділення, заступником начальника Попаснянського відділення, начальником Дебальцевського відділення Донецької магістралі. У 1987-1992 — перший заступник начальника Донецької залізниці. У 1992-1994 — начальник Головного управлення перевезень Укрзалізниці. У 1995-1997 очолював Південну залізницю, а з жовтня 1997 по липень 1998 року був начальником Одеської залізниці. У 1998-2000 — начальник Донецької залізниці. У 2000-2001 роках працював радником начальника Одеської залізниці. Могила Олега Крючкова Помер 27 січня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42). Відзнаки: За вагомий внесок у розвиток залізничного транспорту, досягнуті успіхи в роботі О. М. Крючков відзначений ви- сокими нагородами: орденом «Дружби народів», званням «Заслужений працівник транспорту України», знаком «Почесний залізничник», знаком «За заслуги. Укрзалізниця» 3-го ступеня та знаком «Залізнична слава» 3-го ступеня. Почесний громадянин Попаснянщини (звання присвоєно рішенням Попаснянської районної ради № 32/7 від 18 грудня 2008 року)[2]. Вшанування пам'ятіРедагувати У 2011 році Куп'янська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці перейменувала станцію Колгоспну на станцію імені Олега Крючкова. Тут проведено реконструкцію станційного комплексу, встановлено меморіальну дошку, а в залі очікування вокзалу розміщено музейну експозицію, присвячену життєвому і трудовому шляху Олега Крючкова[3]. У червні 2011 року станція Боржиківка Донецької залізниці перейменована на імені Крючкова О.М. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:37:51 | Станция | Олег Митрофанович Крючков (нар. 10 березня 1941, Нарва, Естонська РСР, СРСР — † 27 січня 2011, Київ, Україна) — український залізничник. Олег Митрофанович Крючков Начальник Донецької залізниці Час на посаді:30 липня 1998 — 18 квітня 2000ПопередникГенрік ГладковськийНаступникОлександр Момот Начальник Одеської залізниці Час на посаді:7 жовтня 1997 — 30 липня 1998ПопередникМихайло Гур'євНаступникІлля Левицький Начальник Південної залізниці Час на посаді:31 травня 1995 — 7 жовтня 1997ПопередникОлександр ПучкоНаступникВасиль НесвітНародився10 березня 1941 Нарва, Естонська РСР, СРСРПомер27 січня 2011(69 років) Київ, УкраїнаГромадянство СРСР Нагороди: Зміст Біографія: Народився 10 березня 1941 року. Дитинство і юність провів у Куп'янську. Трудову діяльність на залізниці почав черговим по станції Штерівці Донецької залізниці. Працював головним інженером, начальником станцій Щотового, Дебальцевого, заступником начальника відділу руху Дебальцевського відділення, заступником начальника Попаснянського відділення, начальником Дебальцевського відділення Донецької магістралі. У 1987-1992 — перший заступник начальника Донецької залізниці. У 1992-1994 — начальник Головного управлення перевезень Укрзалізниці. У 1995-1997 очолював Південну залізницю, а з жовтня 1997 по липень 1998 року був начальником Одеської залізниці. У 1998-2000 — начальник Донецької залізниці. У 2000-2001 роках працював радником начальника Одеської залізниці. Могила Олега Крючкова Помер 27 січня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42). Відзнаки: За вагомий внесок у розвиток залізничного транспорту, досягнуті успіхи в роботі О. М. Крючков відзначений ви- сокими нагородами: орденом «Дружби народів», званням «Заслужений працівник транспорту України», знаком «Почесний залізничник», знаком «За заслуги. Укрзалізниця» 3-го ступеня та знаком «Залізнична слава» 3-го ступеня. Почесний громадянин Попаснянщини (звання присвоєно рішенням Попаснянської районної ради № 32/7 від 18 грудня 2008 року)[2]. Вшанування пам'яті: У 2011 році Куп'янська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці перейменувала станцію Колгоспну на станцію імені Олега Крючкова. Тут проведено реконструкцію станційного комплексу, встановлено меморіальну дошку, а в залі очікування вокзалу розміщено музейну експозицію, присвячену життєвому і трудовому шляху Олега Крючкова[3]. У червні 2011 року станція Боржиківка Донецької залізниці перейменована на імені Крючкова О.М. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:29:10 | Станция | Кожушко Олександр Михайлович (10 квітня 1928, с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 26 листопада 2011) — український радянський залізничник і державний діяч. Заслужений працівник транспорту України. Біографія: Народився 10 квітня 1928 року у с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, в українській селянській родині. У 1944-1948 роках навчався у Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту, по закінченні якого був розподілений на Бесарабське відділення Кишинівської залізниці. З 1953 року переведений на Одеське відділення Одесько-Кишинівської залізниці. Працював поїзним диспетчером, заступником начальника відділу руху Одеського відділення. У 1965 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту й був призначений начальником станції Одеса-Застава I. З березня 1966 року повертається в апарат Одеського відділення на посаду начальника відділу руху, з грудня 1969 року — заступник начальника Одеського відділення. У 1971 році призначається начальником служби руху — заступником начальника Одесько-Кишинівської залізниці. З 1977 року — начальник Одесько-Кишинівської залізниці, а з 1979 року — начальник Одеської залізниці. З 1981 до 20 липня 1994 року обіймав посаду начальника Донецької залізниці. При ньому Донецька залізниця стала однією з найбільш високооснащених, як в технічному, так і в соціальному плані, а також стала одним із беззаперечних лідерів у вантажній роботі на мережі залізниць Радянського Союзу. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань (1981–1990) та Верховної Ради України II скликання (1994–1998). Очолював комітет Верховної Ради з питань транспорту і зв'язку, був безпосереднім творцем і автором Закону України «Про залізничний транспорт». Член фракції КПУ. Помер 26 листопада 2011 року. Відзнаки: Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі нагороджувався нагрудним знаком «Почесний залізничник». Удостоєний почесного звання «Заслужений працівник транспорту України». Лауреат державних премій. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 22:25:02 | Станция | Іван Сидорович Шеверняєв (нар. 4 липня 1937, с. Тхарін, Рогачовський район, Гомельська область Білоруська РСР, СРСР — пом.2002, Одеса, Україна) — український радянський діяч білоруського походження, начальник Одеської залізниці (1981-1986). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го склиекання. |
| Andrej.S. 13.07.2019 в 18:40:32 | Линия | Отсчет ординат в нёчетном направлении |
| Andrej.S. 09.07.2019 в 22:52:12 | Линия | Километраж отсчитываются в Нечётном направлении |
| Дизельный Полтавчанин 02.07.2019 в 19:41:33 | Станция | вообще остановка называется З.П. 159 Кілометр |
| Дизельный Полтавчанин 02.07.2019 в 19:36:59 | Станция | бывший блок-пост |
| Дизельный Полтавчанин 02.07.2019 в 19:36:41 | Станция | бывший блок-пост |
| Andrej.S. 01.07.2019 в 22:21:22 | Линия | Ординаты отсчитываются в нечётном направлении. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:26:12 | Станция | Железнодорожная станция Шуберское Железнодорожная станция Шуберское под Воронежем, расположенная в сторону станции Графской, получила свое название в честь инженера В.П. Шуберского, строившего эту станцию. (28.06.2019 в |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:25:04 | Станция | Железнодорожная станция Черняховский Железнодорожная станция Черняховский получила свое название в 194_ году в честь генерала Ивана Даниловича Черняховского, командующего 60-й армией. В этой должности он непосредственно руководил боевыми действиями, вплоть до полного освобождения города Воронежа в 1943 году. Относится к Южной железной дороге. Расположена в 135 км от станции Гребенка и 99 км от станции Дарница. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:20:03 | Станция | Железнодорожная станция Тулиново Железнодорожная станция Тулиново получила свое название в честь владельцев окрестных земель Тулиновых. Находится в населенном пункте Панино Воронежской области в 70 км от Воронежа и 30 км от Графской. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:18:49 | Станция | Железнодорожная станция Трусово Железнодорожная станция Трусово получила свое название в 19_году в честь Александра Евдокимовича Трусова, революционера и общественного деятеля, уроженца города Борисоглебска Воронежской области. Относится к Приволжской железной дороге. Станция расположена в 5 км от Астрахани I и 19 км от Астрахани II. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:17:59 | Станция | Железнодорожная станция Мамонтово Железнодорожная станция Мамонтово получила свое название в годы Гражданской войны в честь Ефима Мефодиевича Мамонтова, главкома крупной партизанской армии в Западной Сибири на Алтае, уроженца Воронежской области. Относится к Томской железной дороге. Станция расположена на расстоянии 56 километров от станции Локоть и 256 километров – от Барнаула. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:16:32 | Станция | Железнодорожная станция Кравцово Железнодорожная станция Кравцово получила название в 1948 году в честь майора Красной армии Федора Николаевича Кравцова, уроженца Воронежской области, героически погибшего в боях за город Выборг в годы Великой Отечественной войны. Станция расположена под Выборгом. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:15:25 | Станция | Железнодорожная станция Виневитино Железнодорожная станция Виневитино получила название в 1938 году в честь лейтенанта пограничных войск, Героя Советского Союза (посмертно) Василия Михайловича Виневи-тина, уроженца Лискинского района Воронежской области. Относится к Дальневосточной железной дороге. Расположена в Надеждинском районе Приморского края. Находится в 36 км от Барановского и в 148 км от Гвоздево. На станции Виневитино есть мемориальная доска, посвященная В. М. Виневитину. |
| Andrej.S. 28.06.2019 в 22:14:01 | Станция | Железнодорожная станция Графская Железнодорожная станция Графская получила название в честь министра путей сообщения графа Ивана Матвеевича Толстого, имение которого располагалось в Воронежской губернии. Курировал строительство ЮВЖД. |
| Andrej.S. 18.06.2019 в 22:13:05 | Станция | На Кременчуг и Ромодан-нечётное, Красноград, Люботин-чётное. |
| Andrej.S. 18.06.2019 в 11:50:19 | Станция | Бывший разьезд. |
| Andrej.S. 17.06.2019 в 10:16:30 | Линия | Ординаты отсчитываются в нечетном направлении |
| Andrej.S. 17.06.2019 в 10:15:01 | Линия | Ординаты отсчитываются в нечетном направлении |
| Andrej.S. 16.06.2019 в 17:39:39 | Линия | Отсчёт ординат в нечётном направлении |
| Сергей Николаев 13.06.2019 в 10:48:44 | Станция | Я в прошлом году проезжал мимо станции (к сожалению, без фотографий) - все Ильински представляют собой единую станцию с названием Ильинск (оно же Ильинск-Сахалинский). Ильинском-Южным условно, наверное, называется южная часть станции с треугольником и двухпутным разъездом на начале пути в Арсентьевку, но относится всё к одной станции Ильинск(-Сахалинский) (из того, что запомнил, разъезд - 21-й и 23-й пути, "ребро" Холмск - Арсентьевка - 13-й путь). Обе горловины (со стороны Холмска и Арсентьевки) - нечётные. |
| Юрий1971 09.06.2019 в 07:57:19 | Фото | Подпись к фото (перевод с финского): "Телеграфист Вяйно Кюльмяля и Кауно Инкинен на платформе станции Инкиля. На заднем плане - товарный склад кооператива "Kirvu". Источник: https://www.finna.fi |
| Andrej.S. 05.06.2019 в 19:47:03 | Станция | Википедия пишет, что это уже не станция, а на ОСМ жд ветки не просматривается вообще. |
| zewq 02.06.2019 в 23:12:05 | Линия | А каким образом сюда попал Таганрог-2? |