Станция Им. Кожушко А. М.

о.п. Масложиркомбинат | станция Им. Кожушко А. М. | станция Славянск
станция Им. Кожушко А. М. | о.п. Масложиркомбинат

География и подчинение

Администрация: Укрзалізниця (УЗ)
Страна: Украина
Донецкая железная дорога, Лиманская дирекция
Линии
Лиман — Славянск (24,100 км)
Им. Кожушко А. М. — Электрическая (0,000 км)

Текущее местное время на станции Им. Кожушко А. М.: (GMT+3)



Национальное название: Ім. Кожушка О. М. (Украинский язык)
Код Экспресс-3/UIC: 2214053
Код ЕСР: 490509
Географические координаты станции: 48.827961° с.ш. 37.600074° в.д.

Станция Им. Кожушко А. М. на картах и спутниковых снимках

Станция Им. Кожушко А. М. на OpenStreetMap

Ссылки на материалы про станцию Им. Кожушко А. М.

Добавить ссылку

Коммерческие операции, выполняемые на станции Им. Кожушко А. М.

3 Прием и выдача грузов повагонными и мелкими отправками, загружаемых целыми вагонами, только на подъездных путях и местах необщего пользования.
Б Продажа билетов на все пассажирские поезда. Прием и выдача багажа не производятся.
Источник данных: Тарифное руководство № 4.

Фотографии станции Им. Кожушко А. М.

Добавить фото станции Им. Кожушко А. М.
Пассажирское здание
Пассажирское здание
Вид в сторону станции Славянск
Вид в сторону станции Славянск
Пассажирское здание с обратной стороны
Пассажирское здание с обратной стороны
Комментарии пользователей
Кожушко Олександр Михайлович (10 квітня 1928, с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 26 листопада 2011) — український радянський залізничник і державний діяч. Заслужений працівник транспорту України.

Біографія:

Народився 10 квітня 1928 року у с. Коржумари, Криничанський район, Дніпропетровська область, в українській селянській родині.

У 1944-1948 роках навчався у Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту, по закінченні якого був розподілений на Бесарабське відділення Кишинівської залізниці.

З 1953 року переведений на Одеське відділення Одесько-Кишинівської залізниці. Працював поїзним диспетчером, заступником начальника відділу руху Одеського відділення.

У 1965 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту й був призначений начальником станції Одеса-Застава I.

З березня 1966 року повертається в апарат Одеського відділення на посаду начальника відділу руху, з грудня 1969 року — заступник начальника Одеського відділення.

У 1971 році призначається начальником служби руху — заступником начальника Одесько-Кишинівської залізниці.

З 1977 року — начальник Одесько-Кишинівської залізниці, а з 1979 року — начальник Одеської залізниці.

З 1981 до 20 липня 1994 року обіймав посаду начальника Донецької залізниці. При ньому Донецька залізниця стала однією з найбільш високооснащених, як в технічному, так і в соціальному плані, а також стала одним із беззаперечних лідерів у вантажній роботі на мережі залізниць Радянського Союзу.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань (1981–1990) та Верховної Ради України II скликання (1994–1998). Очолював комітет Верховної Ради з питань транспорту і зв'язку, був безпосереднім творцем і автором Закону України «Про залізничний транспорт». Член фракції КПУ.

Помер 26 листопада 2011 року.

Відзнаки:

Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі нагороджувався нагрудним знаком «Почесний залізничник».

Удостоєний почесного звання «Заслужений працівник транспорту України». Лауреат державних премій.
Комментарий опубликован 13.07.2019 в 22:29:10
Для размещений комментариев Вам необходимо авторизоваться.